«День
писемності та рідної мови»Мета: вшанувати пам’ять
славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія;
розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора;
ознайомити з історією їх життя;
розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови;
познайомити учнів з історією виникнення письма;
з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов;
виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських
учителів, інтерес до вивчення мов.
ВідеоВедучий Доброго дня, шановні друзі!Ми раді вітати вас на „Святі рідної мови”!Нехай цей незвичайне свято збагатить ваші знання про українську мову, її історію, традиції, допоможе дізнатись багато цікавого про визначних діячів української словесності.Або просто дозволить цікаво провести цей час із нами. 9 листопада – День української писемності та мови Ведучий– Здрастуй, Слово,Українська Мово!Здрастуй на межі тисячоліть!Квітни калиново й барвінково,Запашна вічнозелена віть!.. Ведучий– Слово – брила, слово – крила, диво,У незнане зоряне політ.Через мову щиро і правдивоОдкривається нам білий світ… Ведучий Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа,що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.
Свято було встановлено 6 листопада 1997 року Президентом України Леонідом Кучмоюза підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку українського суспільства Указом № 1241/97 „Про День української писемності та мови”.
Українська мова – державна мова України (відео)
За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VІ – ІX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до XІІІ – XІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х – ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV – XV ст.), слов’яно-української, староукраїнської („простої мови”), церковнослов’янської (XIV – XVII ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини XVIII – XIX століть.
ВедучийЗачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією. Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статус державної.
З історії походження української мови (відео)
Та звідки ж воно, оце слово,Ніколи, здається, не чуте?Ну просто не слово, а чудо –Та звідки ж воно, оце слово,Таке таємниче, неждане.Таке невловиме, жаданеЗійшло у свідомості слово… З історії виникнення української писемності (відео)
Ведучий Довгий час існувала думка, що наша писемність з’явилась після хрещення Русі, коли з Болгарії та Візантії привозили церковні книги. Але на більшості території , де колись селились наші пращури, особливо на півночі від Чорного моря, не раз знаходили археологи на кам’яних плитах, надгробках і амфорах незрозумілі писемні знаки. Що змусило вчених і далі працювати над цим питанням.
Кирило та Мефодій – слов’янські вчителі та просвітителі (відео)
Ведучий Кирило (або його звали ще Костянтином) (827 р. – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську та староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці. А також викладав філософію у вищій константинопольській школі. Друге своє ім’я Кирило Костянтин прийняв перед смертю, постригшись у ченці. За свої здібності і розум він згадується як Костянтин Філософ.
Із глибини сцени виходять дівчата із запаленими свічками, читає "Молитву" Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).МолитваГріховний світ вирує неспроста ,Підступний демон, що керує нами,Та піднімається нетлінно над вікамиВелична постать вічного Христа.О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,Бо ми блукаєм хащами ще й нині,Прости гріхи й провини безневинні,І до спасіння всіх нас поведи.О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,Всели в серця неопалиму мрію,Щоб ми, пізнавши віру і надію,Жорстокий світ добром перемогли.Моя прекрасна українська мово,Найкраща пісня в стоголоссі трав.Кохане слово, наше рідне слово,Яке колись Шевченко покохав.Ти все знесла насмішки і зневаги,Бездушну гру ворожих лжеідей,Та сповнена любові і відвагиЗ-за грат летіла птахом до людей.Ти наш вогонь на темнім полі битви,Невинна кров пролита в боротьбі.Тебе вкладаєм тихо до молитвиІ за спасіння дякуєм тобі.
Ведучий Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Ведучий: А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава… Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики…
Ведучий : Отже, словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова – зложиться мова!..
Ведуча : Скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова “мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
Ведучий : А ви знаєте рідну мову? Ось ми зараз перевіримо. Відгадайте загадки. Хто я?В нас однакове ім’я.
А скажіть, хто брат, хто я?
Я скажу: “З дерев лечу”.
Брат: “Я поштою примчу”.
(Лист)
Ведуча 2: Двоскладове, яснокриле,
Світу я тепло даю.
І тоді я людям миле,
Коли другий склад гублю.
(Сонце, сон)
– До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)
Ведучий : Назва якої птиці складається з 40 “а”
(Сорока)
Ведучий: В них багато є роботи,
Хоч стоять вони весь час
Від дощу чи від спекоти
Захистять, врятують нас.
Не лягають спать ніколи.
Не бояться плину рік,
Суховію, вітра реву.
Хто ж вони такі?
(Дерева)
Ведучий : Як написати одним словом з чотирьох
букв словосполучення “суха трава”.
(Сіно)
Ведучий: Що стоїть посеред Києва? “є”
Ведучий : Чим вечір кінчається, а ранок починається? “р”
Ведучий: У небі одна, а в баби дві? “б”
Ведучий: А чи знаєте прислів’я про мову? Продовжте прислів’я.
1) Слово чемне кожному … (приємне).
2) Мудре слово – добрий … (друг в біді).
3) Ласкаве слово – що … (весняний день).
4) Гостре словечко коле … (сердечко).
5) Добрим словом мур проб’єш, а лихим … (у двері не ввійдеш).
6) Слово – не горобець, … (вилетить – не піймаєш).
Ведучий :. Поясніть значення фразеологізмів.
Як сніг на голову –
Як крізь землю провалився –
Замилювати очі –
Пекти раків –
Накивати п’ятами –
Ведучий: А казки ви любите? Уважно послухайте і скажіть, з якої казки слова. По засіку метений, на яйцях спечений… (Колобок)
Ведучий : Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка… (Рукавичка)
Ведучи: Я … за три копи куплена, у півбока луплена… (Коза-дереза)
Ведучий : Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята. (Івасик-Телесик)
Ведучий : Вона плиг з вовка та:
– Битий небиту привіз! (Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат)
Читець.Вивчайте мову українську,
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнську пісню колискову.
Читець.Любіте нашу рідну мову
Беріть до зброї рідне слово.
Ні! Не забули ще слов’яни
Шевченка заклик полум’яний!
Читець.Бо вона ж така багата,
Українська мова!
Неповторна і крилата,
І така чудова!
Читець.І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.
Читець.Найрідніше, сокровенне,
Найдорожче в світі.
І святкове, і буденне,
В ній батьки і діти.
Читець.Не цурайтесь мови, люди,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, –
Не буде народу…
(Звучить пісня “Україна –це ти ”)Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведучий: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
День української писемності та мови, свято, яке гуртує усіх нас – на шляху, адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора;
ознайомити з історією їх життя;
розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови;
познайомити учнів з історією виникнення письма;
з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов;
виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських
учителів, інтерес до вивчення мов.
ВідеоВедучий Доброго дня, шановні друзі!Ми раді вітати вас на „Святі рідної мови”!Нехай цей незвичайне свято збагатить ваші знання про українську мову, її історію, традиції, допоможе дізнатись багато цікавого про визначних діячів української словесності.Або просто дозволить цікаво провести цей час із нами. 9 листопада – День української писемності та мови Ведучий– Здрастуй, Слово,Українська Мово!Здрастуй на межі тисячоліть!Квітни калиново й барвінково,Запашна вічнозелена віть!.. Ведучий– Слово – брила, слово – крила, диво,У незнане зоряне політ.Через мову щиро і правдивоОдкривається нам білий світ… Ведучий Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа,що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.
Свято було встановлено 6 листопада 1997 року Президентом України Леонідом Кучмоюза підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку українського суспільства Указом № 1241/97 „Про День української писемності та мови”.
Українська мова – державна мова України (відео)
За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VІ – ІX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до XІІІ – XІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х – ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV – XV ст.), слов’яно-української, староукраїнської („простої мови”), церковнослов’янської (XIV – XVII ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини XVIII – XIX століть.
ВедучийЗачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією. Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статус державної.
З історії походження української мови (відео)
Та звідки ж воно, оце слово,Ніколи, здається, не чуте?Ну просто не слово, а чудо –Та звідки ж воно, оце слово,Таке таємниче, неждане.Таке невловиме, жаданеЗійшло у свідомості слово… З історії виникнення української писемності (відео)
Ведучий Довгий час існувала думка, що наша писемність з’явилась після хрещення Русі, коли з Болгарії та Візантії привозили церковні книги. Але на більшості території , де колись селились наші пращури, особливо на півночі від Чорного моря, не раз знаходили археологи на кам’яних плитах, надгробках і амфорах незрозумілі писемні знаки. Що змусило вчених і далі працювати над цим питанням.
Кирило та Мефодій – слов’янські вчителі та просвітителі (відео)
Ведучий Кирило (або його звали ще Костянтином) (827 р. – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську та староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці. А також викладав філософію у вищій константинопольській школі. Друге своє ім’я Кирило Костянтин прийняв перед смертю, постригшись у ченці. За свої здібності і розум він згадується як Костянтин Філософ.
Із глибини сцени виходять дівчата із запаленими свічками, читає "Молитву" Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).МолитваГріховний світ вирує неспроста ,Підступний демон, що керує нами,Та піднімається нетлінно над вікамиВелична постать вічного Христа.О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,Бо ми блукаєм хащами ще й нині,Прости гріхи й провини безневинні,І до спасіння всіх нас поведи.О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,Всели в серця неопалиму мрію,Щоб ми, пізнавши віру і надію,Жорстокий світ добром перемогли.Моя прекрасна українська мово,Найкраща пісня в стоголоссі трав.Кохане слово, наше рідне слово,Яке колись Шевченко покохав.Ти все знесла насмішки і зневаги,Бездушну гру ворожих лжеідей,Та сповнена любові і відвагиЗ-за грат летіла птахом до людей.Ти наш вогонь на темнім полі битви,Невинна кров пролита в боротьбі.Тебе вкладаєм тихо до молитвиІ за спасіння дякуєм тобі.
Ведучий Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Ведучий: А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава… Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики…
Ведучий : Отже, словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова – зложиться мова!..
Ведуча : Скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова “мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
Ведучий : А ви знаєте рідну мову? Ось ми зараз перевіримо. Відгадайте загадки. Хто я?В нас однакове ім’я.
А скажіть, хто брат, хто я?
Я скажу: “З дерев лечу”.
Брат: “Я поштою примчу”.
(Лист)
Ведуча 2: Двоскладове, яснокриле,
Світу я тепло даю.
І тоді я людям миле,
Коли другий склад гублю.
(Сонце, сон)
– До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)
Ведучий : Назва якої птиці складається з 40 “а”
(Сорока)
Ведучий: В них багато є роботи,
Хоч стоять вони весь час
Від дощу чи від спекоти
Захистять, врятують нас.
Не лягають спать ніколи.
Не бояться плину рік,
Суховію, вітра реву.
Хто ж вони такі?
(Дерева)
Ведучий : Як написати одним словом з чотирьох
букв словосполучення “суха трава”.
(Сіно)
Ведучий: Що стоїть посеред Києва? “є”
Ведучий : Чим вечір кінчається, а ранок починається? “р”
Ведучий: У небі одна, а в баби дві? “б”
Ведучий: А чи знаєте прислів’я про мову? Продовжте прислів’я.
1) Слово чемне кожному … (приємне).
2) Мудре слово – добрий … (друг в біді).
3) Ласкаве слово – що … (весняний день).
4) Гостре словечко коле … (сердечко).
5) Добрим словом мур проб’єш, а лихим … (у двері не ввійдеш).
6) Слово – не горобець, … (вилетить – не піймаєш).
Ведучий :. Поясніть значення фразеологізмів.
Як сніг на голову –
Як крізь землю провалився –
Замилювати очі –
Пекти раків –
Накивати п’ятами –
Ведучий: А казки ви любите? Уважно послухайте і скажіть, з якої казки слова. По засіку метений, на яйцях спечений… (Колобок)
Ведучий : Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка… (Рукавичка)
Ведучи: Я … за три копи куплена, у півбока луплена… (Коза-дереза)
Ведучий : Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята. (Івасик-Телесик)
Ведучий : Вона плиг з вовка та:
– Битий небиту привіз! (Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат)
Читець.Вивчайте мову українську,
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнську пісню колискову.
Читець.Любіте нашу рідну мову
Беріть до зброї рідне слово.
Ні! Не забули ще слов’яни
Шевченка заклик полум’яний!
Читець.Бо вона ж така багата,
Українська мова!
Неповторна і крилата,
І така чудова!
Читець.І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.
Читець.Найрідніше, сокровенне,
Найдорожче в світі.
І святкове, і буденне,
В ній батьки і діти.
Читець.Не цурайтесь мови, люди,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, –
Не буде народу…
(Звучить пісня “Україна –це ти ”)Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведучий: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
День української писемності та мови, свято, яке гуртує усіх нас – на шляху, адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
Комментариев нет:
Отправить комментарий